паличка — [па/лиечка] чкие, д. і м. иец :і, мн. чки/, чо/к дв і па/лиечкие … Орфоепічний словник української мови
паличка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
паличка — кы, ж. Рс. Зменш. пестл. до палиця … Словник лемківскої говірки
цурка — и, ж. 1) Короткий обрубок дерева; цурпалок. || Тріска, скалка. •• До цу/рки а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши. На цу/рки на невеликі частини. 2) Невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в яжуть снопи,… … Український тлумачний словник
шпичка — и, ж. 1) Загострена паличка. || Паличка, яку використовують, підсмажуючи на вогнищі сало чи м ясо. || Паличка, якою користувалися, коли їли вироби з тіста. 2) перен. Колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; шпилька. || Про людину, що вміє… … Український тлумачний словник
ліска — Ліска: ліщина [28] паличка [II,XII] ціпок (з ліщннн) [1] ціпок, палиця [20] ціпок, паличка [III V] Ліска мага: чарівна паличка мага [3] ліс, ліска: ворота, плетені з лози [VI,VII] … Толковый украинский словарь
жезл — а, ч. 1) Особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін. 2) Паличка в руках того, хто регулює вуличний рух. 3) Залізний стрижень, який використовують для регулювання руху поїздів … Український тлумачний словник
стрихулець — льця/, ч. 1) зах. Паличка для вирівнювання шкіри. 2) Паличка для вирівнювання зерна в мірці … Український тлумачний словник
мирувальник — і мирник Пензлик, паличка або паличка з кулькою на кінці для здійснення помазання; стручок; помазок; розм. щіточка; гілочка; патичок … Словник церковно-обрядової термінології
Политов — ПОЛИТКОВСКИЙ ПОЛИТОВ ПРОСТЯКОВ ПРОСТОВ Фамилии из запросов посетителй сайта. От некрестильного имени или прозвища Простой, Простяк. Такие имена от прилагательных были известны на Руси давно. Простк, простак человек простой, не далекий, простофиля … Русские фамилии
